❗️Щодо оголошеного локдауну у Києві з 20 березня.
Ситуація напружена. Хоч помаранчева зона зберігається, але локдаун для культури та креативних індустрій з 20 березня – однозначно, спірне рішення. Нагадаю, що саме культура та креативний бізнес сумлінно дотримувались і дотримуються вимог санепідем обмежень та зазнали найбільших економічних збитків через пандемію Ковід-19.
Приймаючи подібне, потрібно зважати на наслідки і запропонувати компенсацію за збитки для культури. Від МКІП ми готові поділитись досвідом з КМДА та підказати, як впровадити механізм компенсацій.
Пане мере, бо чому у цих умовах залишається працювати громадський транспорт – не може бути просто риторичним питанням, погодьтесь. Покажіть свою небайдужість до культурно-креативної сфери. З боку міністерства, ми готові допомогти.
Ситуація напружена. Хоч помаранчева зона зберігається, але локдаун для культури та креативних індустрій з 20 березня – однозначно, спірне рішення. Нагадаю, що саме культура та креативний бізнес сумлінно дотримувались і дотримуються вимог санепідем обмежень та зазнали найбільших економічних збитків через пандемію Ковід-19.
Приймаючи подібне, потрібно зважати на наслідки і запропонувати компенсацію за збитки для культури. Від МКІП ми готові поділитись досвідом з КМДА та підказати, як впровадити механізм компенсацій.
Пане мере, бо чому у цих умовах залишається працювати громадський транспорт – не може бути просто риторичним питанням, погодьтесь. Покажіть свою небайдужість до культурно-креативної сфери. З боку міністерства, ми готові допомогти.
⚡️Рішення апеляційного суду про зняття заборони на розповсюдження книги «Справа Василя Стуса» авторства Вахтанга Кіпіані вважаю повністю законним, цілком логічним і справедливим.
Нагадаю, у жовтні минулого року Дарницький райсуд Києва зобов’язав видалити з книги Кіпіані згадки про кума Путіна Медведчука, який був адвокатом поета. Більше того, суд заборонив поширення накладу книги.
Щоправда, таке рішення суду спрацювало лише на користь Україні. Попит на книгу різко зріс. Видавництва ініціювали друк нових примірників. Я був одним з тих, хто також розповсюджував вже заборонену «Справу Василя Стуса».
Історія Медведчука як частки пропагандистсько-тоталітарної системи Радянського союзу має бути почута не лише в Україні, але і у світі. Правду з історії не викреслиш.
Нагадаю, у жовтні минулого року Дарницький райсуд Києва зобов’язав видалити з книги Кіпіані згадки про кума Путіна Медведчука, який був адвокатом поета. Більше того, суд заборонив поширення накладу книги.
Щоправда, таке рішення суду спрацювало лише на користь Україні. Попит на книгу різко зріс. Видавництва ініціювали друк нових примірників. Я був одним з тих, хто також розповсюджував вже заборонену «Справу Василя Стуса».
Історія Медведчука як частки пропагандистсько-тоталітарної системи Радянського союзу має бути почута не лише в Україні, але і у світі. Правду з історії не викреслиш.
Радий вітати в команді Міністерства культури та інформаційної політики Любов Цибульську.
Вона очолить новостворений Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при Міністерстві культури та інформаційної політики. І вже наприкінці березня презентує концепцію і план роботи центру.
Як відомо, одним з напрямків роботи МКІП є протидія інформаційним загрозам. Саме для цього нами створюється Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, що працюватиме в постійній комунікації з Центром протидії дезінформації.
Впевнений, пані Цибульська гідно впорається з викликами, що стоять перед нашою країною у боротьбі з загрозами інформаційній безпеці держави.
https://mkip.gov.ua/news/5182.html
Вона очолить новостворений Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при Міністерстві культури та інформаційної політики. І вже наприкінці березня презентує концепцію і план роботи центру.
Як відомо, одним з напрямків роботи МКІП є протидія інформаційним загрозам. Саме для цього нами створюється Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, що працюватиме в постійній комунікації з Центром протидії дезінформації.
Впевнений, пані Цибульська гідно впорається з викликами, що стоять перед нашою країною у боротьбі з загрозами інформаційній безпеці держави.
https://mkip.gov.ua/news/5182.html
Міністерство культури та інформаційної політики України
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при МКІП очолить Любов Цибульська
Міністерство культури та інформаційної політики України - офіційний веб-сайт
❗️Британський та французький прем’єри щепилися вакциною AstraZeneca. Ірландія, Франція, Німеччина, Італія, Португалія, Латвія, Литва відновлюють використання AstraZeneca. Всесвітня організація охорони здоров’я не знайшла ризики виникнення тромбів і закликає країни використовувати AstraZeneca.
Схоже, дезінформаційна кампанія проти AstraZeneca провалилася. Хто ж був її організатором? Вочевидь, не обійшлось без тих, хто просував на фармринок Європи конкуруючий продукт «Спутник V». На жаль, до кампанії по дискредитації вакцини AstraZeneca долучились й українські політики. Змагаючись за політичні бали, вони, усідомлючи це чи ні, але підтримали кремлівців.
Важливо, що Європа, а з нею і Україна дали гідну, науково підтверджену відсіч цьому потоку дезінформації. Адже інформаційні війни – реальність. І деколи кількість їх жертв не поступається реальним бойовим діям.
Схоже, дезінформаційна кампанія проти AstraZeneca провалилася. Хто ж був її організатором? Вочевидь, не обійшлось без тих, хто просував на фармринок Європи конкуруючий продукт «Спутник V». На жаль, до кампанії по дискредитації вакцини AstraZeneca долучились й українські політики. Змагаючись за політичні бали, вони, усідомлючи це чи ні, але підтримали кремлівців.
Важливо, що Європа, а з нею і Україна дали гідну, науково підтверджену відсіч цьому потоку дезінформації. Адже інформаційні війни – реальність. І деколи кількість їх жертв не поступається реальним бойовим діям.
Щойно ми презентували стратегію промоції читання в Україні 📚
Сьогодні держава не на словах та не у публічних виступах – а дійсно довела чому треба інвестувати у читання. Стратегія створена за участі фахівців книжкової сфери та організацій, держустанов і експертів галузі. Вона базується на дослідженнях, що дозволили виокремити больові місця галузі і обрати потрібний вектор розвитку. Нашою метою є зміни.
❗️Стратегія розрахована на 2021-2025 роки і спрямована комплексну трансформацію сфери і збільшення попиту на книги в Україні. Серед основних її завдань:
– підвищити статус книгочитання в державі, кількість читаючих українців;
– створити екосистему і надання відповідних умов для комфортного існування видавництвам і організаціям;
– читання як ключове дозвілля українців, зокрема для здобуття нових навичок, необхідних і зараз, і для успіху в майбутньому.
Глобальна мета: щоб українці полюбили читати. А для цьго, як мінімум, мають бути якісні пропозиції і вибір на ринку.
❗️Стратегія передусім вирішить ряд проблем:
– доступність книг на всій території України, і в електронному, і у паперовому форматах. У тому числі поповнення бази безкоштовної літератури;
– збільшення пропозиції на ринку через зростання попиту. Більше перекладів іноземної літератури на українську, а також підвищення кількості примірників;
– курс на знищення піратства та контрафакту у сфері через посилення кримінальної відповідальності. Прозорість у системі книговидавництва;
– постійне оновлення фондів бібліотек у містах і регіонах: публічних, шкільних, університетських. І в подальшому трансформація бібліотек у сучасні центри для споживання книг – хаби.
Якщо ми успішно реалізуємо заплановане – книжкова галузь зможе відродитися.
Згідно наших прогнозів, серед дорослих зміниться кількість щотижневих читачів з 27% до 30%. Серед дітей кількість нечитачів (18%) зменшиться до 15%. Щодо сфери загалом, станом на 2025, середній наклад ринкової книги становитиме 3500 примірників, оновиться 2000 публічних і шкільних бібліотек-хабів.
Це дорожня карта, що трансформує ставлення до читання в країні. Як на рівні політикуму, так і серед суспільства. Прийняття даної стратегії – крок до України як читаючої нації, яка вміє критично мислити, досягає своїх цілей і постійно займається саморозвитком. Тож втілюємо її у життя: алгоритм дій маємо, як і усвідомлення важливості проблеми.
Зі стратегією кожен охочий може ознайомитись на сайті міністерства. А ми з командою починаємо робити читання модним! Це те, що сприятиме підвищенню рівню освіченості українців, кар’єрного зросту, розширенню кругозору і навіть задоволеності життям 🙌🏼
Сьогодні держава не на словах та не у публічних виступах – а дійсно довела чому треба інвестувати у читання. Стратегія створена за участі фахівців книжкової сфери та організацій, держустанов і експертів галузі. Вона базується на дослідженнях, що дозволили виокремити больові місця галузі і обрати потрібний вектор розвитку. Нашою метою є зміни.
❗️Стратегія розрахована на 2021-2025 роки і спрямована комплексну трансформацію сфери і збільшення попиту на книги в Україні. Серед основних її завдань:
– підвищити статус книгочитання в державі, кількість читаючих українців;
– створити екосистему і надання відповідних умов для комфортного існування видавництвам і організаціям;
– читання як ключове дозвілля українців, зокрема для здобуття нових навичок, необхідних і зараз, і для успіху в майбутньому.
Глобальна мета: щоб українці полюбили читати. А для цьго, як мінімум, мають бути якісні пропозиції і вибір на ринку.
❗️Стратегія передусім вирішить ряд проблем:
– доступність книг на всій території України, і в електронному, і у паперовому форматах. У тому числі поповнення бази безкоштовної літератури;
– збільшення пропозиції на ринку через зростання попиту. Більше перекладів іноземної літератури на українську, а також підвищення кількості примірників;
– курс на знищення піратства та контрафакту у сфері через посилення кримінальної відповідальності. Прозорість у системі книговидавництва;
– постійне оновлення фондів бібліотек у містах і регіонах: публічних, шкільних, університетських. І в подальшому трансформація бібліотек у сучасні центри для споживання книг – хаби.
Якщо ми успішно реалізуємо заплановане – книжкова галузь зможе відродитися.
Згідно наших прогнозів, серед дорослих зміниться кількість щотижневих читачів з 27% до 30%. Серед дітей кількість нечитачів (18%) зменшиться до 15%. Щодо сфери загалом, станом на 2025, середній наклад ринкової книги становитиме 3500 примірників, оновиться 2000 публічних і шкільних бібліотек-хабів.
Це дорожня карта, що трансформує ставлення до читання в країні. Як на рівні політикуму, так і серед суспільства. Прийняття даної стратегії – крок до України як читаючої нації, яка вміє критично мислити, досягає своїх цілей і постійно займається саморозвитком. Тож втілюємо її у життя: алгоритм дій маємо, як і усвідомлення важливості проблеми.
Зі стратегією кожен охочий може ознайомитись на сайті міністерства. А ми з командою починаємо робити читання модним! Це те, що сприятиме підвищенню рівню освіченості українців, кар’єрного зросту, розширенню кругозору і навіть задоволеності життям 🙌🏼
Сьогодні на Донбасі загинули чотири наших захисники. Мої співчуття рідним та близьким полеглих героїв.
Те, що це відбулося саме у День Національної гвардії України, – не вважаю за випадковість. Це зухвала, навмисна атака, мета якої знищити домовленості про припинення вогню. І віддати такий наказ могли лише у Кремлі. Той, кого ми давно називаємо вбивцею. З боку інформаційного фронту, зробимо все, щоб про продовження війни та відновлення вогню дізнався світ. І про тих, хто стоїть за цим.
Не пробачимо
Те, що це відбулося саме у День Національної гвардії України, – не вважаю за випадковість. Це зухвала, навмисна атака, мета якої знищити домовленості про припинення вогню. І віддати такий наказ могли лише у Кремлі. Той, кого ми давно називаємо вбивцею. З боку інформаційного фронту, зробимо все, щоб про продовження війни та відновлення вогню дізнався світ. І про тих, хто стоїть за цим.
Не пробачимо
🎭 Вітаю зі Всесвітнім днем театру
Театральне мистецтво – одне із найстаріших у світі. Воно про емоції та діалог, що можливий навіть без слів. Подивитися комедію або драму полюблять мільйони людей впродовж віків. Бути актором театру – бути вкрай харизматичною особистістю, яка магнітизує на себе погляди глядачів. Яка постійно тримає увагу зали, викладаючись у своїй грі на усі сто. А декорації, освітлення, постановка і режисура… Все має працювати мов єдиний злагоджений механізм для створення потрібної атмосфери.
На жаль, зараз театри в Україні та світі переживають складні часи. Через карантин зали пустіють, ще гірше – залишаються закритими тижнями і місяцями. Тож нам, глядачам, вкрай необхідно слідкувати за розкладом театрального сезону та обов’язково не пропускати нагоду відвідати. Тим більш, що може бути краще за квитки у театр, як подарунок?)
Сам обожнюю театри. Любов до них розпочалась ще у дитинстві, мені пощастило потрапити за лаштунки. Відтоді пам’ятаю те саме відчуття: атмосфера – казки, коли довкола відбувається магія. А ще не перестаю захоплюватись унікальною театральною особливістю: скільки б разів ти не переглядав ту ж саму виставу – кожен раз, мов вперше. Враження і емоції завжди нові.
Бажаю всім причетним, щоб пандемія відступили, і про кожну виставу можна знову було писати «аншлаг». Натхнення, цікавих п’єс та задоволених глядачів!
Браво 👏🏼
Театральне мистецтво – одне із найстаріших у світі. Воно про емоції та діалог, що можливий навіть без слів. Подивитися комедію або драму полюблять мільйони людей впродовж віків. Бути актором театру – бути вкрай харизматичною особистістю, яка магнітизує на себе погляди глядачів. Яка постійно тримає увагу зали, викладаючись у своїй грі на усі сто. А декорації, освітлення, постановка і режисура… Все має працювати мов єдиний злагоджений механізм для створення потрібної атмосфери.
На жаль, зараз театри в Україні та світі переживають складні часи. Через карантин зали пустіють, ще гірше – залишаються закритими тижнями і місяцями. Тож нам, глядачам, вкрай необхідно слідкувати за розкладом театрального сезону та обов’язково не пропускати нагоду відвідати. Тим більш, що може бути краще за квитки у театр, як подарунок?)
Сам обожнюю театри. Любов до них розпочалась ще у дитинстві, мені пощастило потрапити за лаштунки. Відтоді пам’ятаю те саме відчуття: атмосфера – казки, коли довкола відбувається магія. А ще не перестаю захоплюватись унікальною театральною особливістю: скільки б разів ти не переглядав ту ж саму виставу – кожен раз, мов вперше. Враження і емоції завжди нові.
Бажаю всім причетним, щоб пандемія відступили, і про кожну виставу можна знову було писати «аншлаг». Натхнення, цікавих п’єс та задоволених глядачів!
Браво 👏🏼
❗️Філія держагенції «Россотрудничество» та її так званий російський центр науки та культури під маскою культурного та наукового співробітництва займаються розповсюдженням російських наративів та пропаганди по усьому світу. Нагадаю, ще у 2016-му році держагенція «Россотрудничество» визнана Європейським парламентом як пропагандистська.
Так от. 9 березня на ФБ-сторінці цього «Россотрудничества» з’явився анонс заходу під невинною назвою «Міжнародний творчий конкурс сучасних поетів «День Шевченка». В анонсі нашого Тараса Шевченка називають «російсько-українським поетом».
З цього приводу ось що хочеться сказати. Коли РФ не подобається, що Київ старший за Москву, вона в російськомовній Вікіпедії ставить вік нашої столиці V-X сторіччя. Коли РФ соромно визнавати, що без Корольова космічна гонка між СРСР та США завершилася б розгромом радянської космічної програми, вони українця Корольова називають ледве не росіянином. Коли суто російські щі соромно презентувати іноземцям, вони привласнюють собі походження нашого борщу.
Тому заяви «Россотрудничества» про «російсько-українського поета Шевченка» – не більше ніж дрібна інформаційна провокація. До того ж, це черговий приклад спроби привласнення заслуг українців та інших національностей. Класичні імперські звички кремлівців.
Сподіваюсь, РНБО розгляне питання діяльності філії «Россотрудничества» на території України найближчим часом.
Так от. 9 березня на ФБ-сторінці цього «Россотрудничества» з’явився анонс заходу під невинною назвою «Міжнародний творчий конкурс сучасних поетів «День Шевченка». В анонсі нашого Тараса Шевченка називають «російсько-українським поетом».
З цього приводу ось що хочеться сказати. Коли РФ не подобається, що Київ старший за Москву, вона в російськомовній Вікіпедії ставить вік нашої столиці V-X сторіччя. Коли РФ соромно визнавати, що без Корольова космічна гонка між СРСР та США завершилася б розгромом радянської космічної програми, вони українця Корольова називають ледве не росіянином. Коли суто російські щі соромно презентувати іноземцям, вони привласнюють собі походження нашого борщу.
Тому заяви «Россотрудничества» про «російсько-українського поета Шевченка» – не більше ніж дрібна інформаційна провокація. До того ж, це черговий приклад спроби привласнення заслуг українців та інших національностей. Класичні імперські звички кремлівців.
Сподіваюсь, РНБО розгляне питання діяльності філії «Россотрудничества» на території України найближчим часом.
⚡️Ми стали ще ближче до внесення борщу до нематеріальної спадщини ЮНЕСКО! Фінішна пряма.
Наразі досьє «Культура приготування українського борщу» прямує до Парижа для включення до Репрезентативного списку ЮНЕСКО. Cподіваємося, потрапити до нього якнайшвидше. Маємо всі перспективи 💪
Український борщ – українська національна страва, якій немає конкурентів. Досить маніпулювати і на ґрунті «російськості» борщу, бо правди не зміниш. Борщ – наш.
Дякую МЗС, що прийняли цю естафетну палицю та за дипломатичний support на міжнародному рівні. А поки ми продовжимо забезпечувати комунікаційний тил для нашого борщу у його визнанні як українську нематеріальну культурну спадщину та включенні до Репрезентативного списку ЮНЕСКО 😉
Все буде борщ ✌🏻
Наразі досьє «Культура приготування українського борщу» прямує до Парижа для включення до Репрезентативного списку ЮНЕСКО. Cподіваємося, потрапити до нього якнайшвидше. Маємо всі перспективи 💪
Український борщ – українська національна страва, якій немає конкурентів. Досить маніпулювати і на ґрунті «російськості» борщу, бо правди не зміниш. Борщ – наш.
Дякую МЗС, що прийняли цю естафетну палицю та за дипломатичний support на міжнародному рівні. А поки ми продовжимо забезпечувати комунікаційний тил для нашого борщу у його визнанні як українську нематеріальну культурну спадщину та включенні до Репрезентативного списку ЮНЕСКО 😉
Все буде борщ ✌🏻
Є сумна новина для поціновувачів подорожувати по Сибіру. Сьогодні Уряд припинив дію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про співробітництво в галузі туризму. 👌
Підписана вона була ще у 1999 році, коли прем’єром був Валерій Пустовойтенко, Президентом – Леонід Кучма, а до пам’ятного «Я устал, я ухожу» від Бориса Єльцина залишалося менше ніж півроку.
З того часу змінилося чимало. Зокрема, РФ занадто захопилася виконанням статті 4 цієї Угоди. Про те, що сторони заохочуватимуть організований груповий, індивідуальний туризм та навіть спеціалізовані групи. Ці групові, індивідуальні та спеціалізовані «туристи» не спитавшись прийшли у Крим та Донбас і почали нищити нашу культуру, архітектуру, економіку, мову. Забирати життя людей.
Також це привід ще більше сфокусуватися на внутрішньому українському туризмі. Нам є що роздивитись самим та показати гостям країни. Але лише тим, хто виконує закони та міжнародні норми. Тож #МандруйУкраїною
Підписана вона була ще у 1999 році, коли прем’єром був Валерій Пустовойтенко, Президентом – Леонід Кучма, а до пам’ятного «Я устал, я ухожу» від Бориса Єльцина залишалося менше ніж півроку.
З того часу змінилося чимало. Зокрема, РФ занадто захопилася виконанням статті 4 цієї Угоди. Про те, що сторони заохочуватимуть організований груповий, індивідуальний туризм та навіть спеціалізовані групи. Ці групові, індивідуальні та спеціалізовані «туристи» не спитавшись прийшли у Крим та Донбас і почали нищити нашу культуру, архітектуру, економіку, мову. Забирати життя людей.
Також це привід ще більше сфокусуватися на внутрішньому українському туризмі. Нам є що роздивитись самим та показати гостям країни. Але лише тим, хто виконує закони та міжнародні норми. Тож #МандруйУкраїною
🎬Щойно на Кабміні затвердили оновлений склад Ради з державної підтримки кінематографії.
До неї увійшли: креативний продюсер, телеведучий та актор Юрій Горбунов, кіно- та телевізійний продюсер Артем Колюбаєв, режисер-постановник Анатолій Матешко, продюсер Олександр Недбаєв, виконавчий продюсер Маріанна Новікова, продюсер та кінознавець Поліна Томачова, актор та режисер Олексій Тритенко, керівник адвокатського об'єднання «АРОУ» Микола Чиханцов та продюсер Віктор Яриш.
Вітаю з обранням. Віримо у досягнення українських стрічок вже згодом 🎞 Екосистема кіно, яку розробляють МКІП та Держкіно, сприятиме у цьому.
Нагадаю, члени Ради призначаються строком на два роки, і повноваження попереднього складу добігли кінця 6 березня 2021 року. Дякую кожному за плідну співпрацю і внесок у розвиток українського кінематографу.
До неї увійшли: креативний продюсер, телеведучий та актор Юрій Горбунов, кіно- та телевізійний продюсер Артем Колюбаєв, режисер-постановник Анатолій Матешко, продюсер Олександр Недбаєв, виконавчий продюсер Маріанна Новікова, продюсер та кінознавець Поліна Томачова, актор та режисер Олексій Тритенко, керівник адвокатського об'єднання «АРОУ» Микола Чиханцов та продюсер Віктор Яриш.
Вітаю з обранням. Віримо у досягнення українських стрічок вже згодом 🎞 Екосистема кіно, яку розробляють МКІП та Держкіно, сприятиме у цьому.
Нагадаю, члени Ради призначаються строком на два роки, і повноваження попереднього складу добігли кінця 6 березня 2021 року. Дякую кожному за плідну співпрацю і внесок у розвиток українського кінематографу.
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки (ЦСКІБ) презентовано і він офіційно розпочинає працювати. Тепер ми маємо державний механізм протидії дезінформації, що дозволить захищати інформаційний простір від викривлень та вкидів. Нагадаю, що очолила центр Любов Цибульська.
ЦСКІБ спрямований на об’єднання зусиль Громадських організацій, Укрінформу та влади у боротьбі із дезінформацією, швидке реагування на фейки, а також на промоцію українських наративів. У структурі діятиме при МКІП, але у співпраці з Центром протидії дезиінформації РНБО, за яким лишається безпекова функція і перспектива міжнародного хабу.
Робота центру має передусім просвітницьку функцію: розвінчування фейків в українському інформпросторі. Досягатимемо це шляхом:
⁃ Стратегічним комунікаціям, що включають розробку контрнаративів РФ, проведення інформкампаній, включенням українських наративів у щоденну комунікацію уряду;
⁃ Створення онлайн-ресурсу, який активно реагуватиме на інформатаки;
⁃ Регулярне сповіщення про гібридну агресію з боку Росії на міжнародному рівні, спільне напрацювання механізмів з протидії дезінформації з міжнародними партнерами.
Українці мають вміти розрізняти реальні факти від вигаданих провокацій РФ і масово ставати медіаграмотними. Таким чином ми також працюватимо над підвищення рівня критичного мислення.
Вперед!
ЦСКІБ спрямований на об’єднання зусиль Громадських організацій, Укрінформу та влади у боротьбі із дезінформацією, швидке реагування на фейки, а також на промоцію українських наративів. У структурі діятиме при МКІП, але у співпраці з Центром протидії дезиінформації РНБО, за яким лишається безпекова функція і перспектива міжнародного хабу.
Робота центру має передусім просвітницьку функцію: розвінчування фейків в українському інформпросторі. Досягатимемо це шляхом:
⁃ Стратегічним комунікаціям, що включають розробку контрнаративів РФ, проведення інформкампаній, включенням українських наративів у щоденну комунікацію уряду;
⁃ Створення онлайн-ресурсу, який активно реагуватиме на інформатаки;
⁃ Регулярне сповіщення про гібридну агресію з боку Росії на міжнародному рівні, спільне напрацювання механізмів з протидії дезінформації з міжнародними партнерами.
Українці мають вміти розрізняти реальні факти від вигаданих провокацій РФ і масово ставати медіаграмотними. Таким чином ми також працюватимо над підвищення рівня критичного мислення.
Вперед!
«Часто сквозь видимый миру смех льются невидимые миру слёзы». Ці слова українського письменника Миколи Гоголя з «Мертвих душ» дуже актуальні 1 квітня. Сьогодні, не лише День дурня. Це ще й привід просто зараз глянути на свою книжкову полицю та знайти там книжку Гоголя. Саме Миколи Гоголя – одного з найвідоміших українських письменників, який народився саме у цей день 212 років тому, у Сорочинцях на Полтавщині.
Не хочу розписувати його літературний талант чи вплив на українську культуру. Усе це ми вчили в школі, дехто в вишах. Іронія в його творах залишається такою ж актуальною. Але зараз хочу поговорити про його українськість. Росіяни завжди позиціонували Гоголя як російського письменника та «класика російської літератури». Навіть в Україні його твори іноді йдуть у програмі «зарубіжки». Українця Гоголя, що народився на Полтавщині, примусово записали в росіяни. І лише за те, що він писав російською.
Насправді, Микола Васильович належав до українського козацького дворянського роду Гоголів-Яновських, пращуром якого вважається гетьман Правобережної України Остап Гоголь. Звісно, російська пропаганда через кишенькових «істориків» цей факт піддає сумніву. Бо звикла переписувати історію. Називаючи, наприклад, Тараса Шевченка російсько-українським поетом.
Коли писав цей пост, порівняв дві статті Вікіпедії про Гоголя. Українську та російські версії. Знаєте, що мене не здивувало? Що вони відрізняються за змістом.
Тож закликаю вас. Любіть Україну. Читайте українське. Зокрема, Миколу Гоголя.
Не хочу розписувати його літературний талант чи вплив на українську культуру. Усе це ми вчили в школі, дехто в вишах. Іронія в його творах залишається такою ж актуальною. Але зараз хочу поговорити про його українськість. Росіяни завжди позиціонували Гоголя як російського письменника та «класика російської літератури». Навіть в Україні його твори іноді йдуть у програмі «зарубіжки». Українця Гоголя, що народився на Полтавщині, примусово записали в росіяни. І лише за те, що він писав російською.
Насправді, Микола Васильович належав до українського козацького дворянського роду Гоголів-Яновських, пращуром якого вважається гетьман Правобережної України Остап Гоголь. Звісно, російська пропаганда через кишенькових «істориків» цей факт піддає сумніву. Бо звикла переписувати історію. Називаючи, наприклад, Тараса Шевченка російсько-українським поетом.
Коли писав цей пост, порівняв дві статті Вікіпедії про Гоголя. Українську та російські версії. Знаєте, що мене не здивувало? Що вони відрізняються за змістом.
Тож закликаю вас. Любіть Україну. Читайте українське. Зокрема, Миколу Гоголя.
Україні вкрай необхідні кваліфіковані фахівці реставраційної школи. В цьому ми остаточно переконалися, реалізовуючи проект «Велика реставрація». Постала гостра необхідність нарощувати кількість реставраторів, адже сьогодні – це вкрай проблематично. Для вирішення – потрібно створити умови. А саме якісну освітню підготовку.
На жаль, наразі для оцінки і проведення реставраційних робіт ми розраховуємо здебільшого на міжнародний досвід. Бо експертів в Україні замало. Хоча попит є.
Тому зустрілися із Міністром освіти та науки Сергієм Шкарлетом і обговорили відновлення кафедр реставрації в архітектурних вишах. Є варіант втілити це у рамках змін до мистецької освіти. Наразі тривають перемовини з МОН щодо подальших дій у даному напрямку. Але починаємо роботу над змінами.
На жаль, наразі для оцінки і проведення реставраційних робіт ми розраховуємо здебільшого на міжнародний досвід. Бо експертів в Україні замало. Хоча попит є.
Тому зустрілися із Міністром освіти та науки Сергієм Шкарлетом і обговорили відновлення кафедр реставрації в архітектурних вишах. Є варіант втілити це у рамках змін до мистецької освіти. Наразі тривають перемовини з МОН щодо подальших дій у даному напрямку. Але починаємо роботу над змінами.
❗️Читаю аналітичну записку Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, що був створений та презентований тиждень тому. Поки що ці доповіді – у тестовому режимі.
Зачепили дві новини. Перша – про смерть дитини на окупованому Донбасі, начебто від удару українського безпілотника, що скинув саморобний вибуховий пристрій. Роздмухували цей фейк ті ж самі російські та прокремлівські ЗМІ, які у 2014-му ридали ридма над «розіп’ятим хлопчиком».
Загибель дитини – надзвичайно трагічна подія. Від чого насправді вона загинула, можливо, ми ніколи не дізнаємося. Не виключаю, що самі окупаційні війська «помилилися», або можливо вибух газу. Питання, як це використовується кремлівцями. Перша публікація про смерть дитини з’явилася майже о 17-й вечора. А вже о 20-й спікер Держдуми РФ закликав підняти питання про виключення України з Ради Європи. Як тут не згадати «журналістів» кремлівських ЗМІ, що опинялися на місці організованих бойовиками терактів ще до самих терактів. Подібне нагнітання прокремлівськими «медіа» може також бути планом щодо подальшої ескалації ситуації на фронті та саботування міжнародних перемовин.
Друга новина про те, що не вишиванка, чи народні танці та співи роблять українців українцями. А саме – про скандал в Латвії, де, як з’ясувалося під прикриттям «Об’єднання українських товариств Латвії» в інтересах країни-агресора працювали кремлівські маріонетки. Дякую за принципову позицію Світовому конгресу українців, що вперше за свою історію виключив цю антиукраїнську організацію зі своїх лав.
Як тут не провести аналогію з так званим «Російським центром науки та культури» в Києві. З тим, що примудрився назвати Тараса Шевченка російсько-українським поетом. Тепер пхати свої фейки в український інформпростір їм стане значно складніше. Адже вже почали діяти санкції РНБО проти організації «Россотруднічество», яка ще у 2016-му році визнана Європейським парламентом як пропагандистська. В Кремлі у відповідь на санкції РНБО вже заявили, що «розірвуть взагалі все, що є». І якщо кремлівці так нервуються, це означає, що Україна йде вірним шляхом, викорінюючи наративи держави-агресора з наших терен.✌️
Зачепили дві новини. Перша – про смерть дитини на окупованому Донбасі, начебто від удару українського безпілотника, що скинув саморобний вибуховий пристрій. Роздмухували цей фейк ті ж самі російські та прокремлівські ЗМІ, які у 2014-му ридали ридма над «розіп’ятим хлопчиком».
Загибель дитини – надзвичайно трагічна подія. Від чого насправді вона загинула, можливо, ми ніколи не дізнаємося. Не виключаю, що самі окупаційні війська «помилилися», або можливо вибух газу. Питання, як це використовується кремлівцями. Перша публікація про смерть дитини з’явилася майже о 17-й вечора. А вже о 20-й спікер Держдуми РФ закликав підняти питання про виключення України з Ради Європи. Як тут не згадати «журналістів» кремлівських ЗМІ, що опинялися на місці організованих бойовиками терактів ще до самих терактів. Подібне нагнітання прокремлівськими «медіа» може також бути планом щодо подальшої ескалації ситуації на фронті та саботування міжнародних перемовин.
Друга новина про те, що не вишиванка, чи народні танці та співи роблять українців українцями. А саме – про скандал в Латвії, де, як з’ясувалося під прикриттям «Об’єднання українських товариств Латвії» в інтересах країни-агресора працювали кремлівські маріонетки. Дякую за принципову позицію Світовому конгресу українців, що вперше за свою історію виключив цю антиукраїнську організацію зі своїх лав.
Як тут не провести аналогію з так званим «Російським центром науки та культури» в Києві. З тим, що примудрився назвати Тараса Шевченка російсько-українським поетом. Тепер пхати свої фейки в український інформпростір їм стане значно складніше. Адже вже почали діяти санкції РНБО проти організації «Россотруднічество», яка ще у 2016-му році визнана Європейським парламентом як пропагандистська. В Кремлі у відповідь на санкції РНБО вже заявили, що «розірвуть взагалі все, що є». І якщо кремлівці так нервуються, це означає, що Україна йде вірним шляхом, викорінюючи наративи держави-агресора з наших терен.✌️
❗️Боротись з фейками та вкидами північного «сусіда» у такий самий спосіб – безперспективна справа. Саме тому, фокус захисту нашої країни на інформаційному фронті – це медіаграмотність розвиток критичного мислення і контрпропаганда. Останнє – українські наративи.
У України як у держави мають бути власні наративи, що резонують із нашою культурною традицією і пов’язані із нашим баченням розвитку країни і себе в цій країні. Взагалі наративи – це сукупність сенсів, подій, ідей, історій. Їх використовують як для пропаганди так і для контрпропаганди. Українські наративи мають постійно бути в інформаційному полі, вони мають постійно озвучуватися українцями, і не лише політиками. Це той символ, до якого має тягнутися кожен українець.
Які наразі в Україні є наративи. На думку одразу спадають два. Україна – європейська держава. Росія – держава-агресор. Об’єднуючи їх отримуємо: Україна – європейська держава, що протистоїть агресору. Українець – захисник. Власної держави, власної оселі, власного побуту.
Які ще наративи нам потрібні. Один з них – це успіх. Те, що пов’язано із реалізацією мрій та планів, які підкріплюють нас, дають оптимізм, сприяють тому, щоб пишатися своєю країною.
Більш детально про свободу. Українці – вільні люди. Ми толерантні, бо поважаємо своє право, і право інших бути самими собою, бути різними, самим визначати як жити. Ми боремося до кінця, коли йдеться про захист нашої свободи. В кожному з нас є частка кіборгів, що стояли до останнього в донецькому аеропорті. Ми сильні тим, що діємо злагоджено і усвідомлюємо спільну справу, інтерес та важливість один для одного.
Ми не дозволяємо нав’язувати нам своєї волі. Один з прикладів, як це працює – перейменування міст та вулиць. 32 роки тому місту, названому на честь сталінського ката Жданова, повернули колишню назву. І сьогодні мало хто взагалі називає Маріуполь Ждановим. Ми викорінили частку номенклатурно-диктаторського минулого з пам’яті українців. Це – відновлення справедливості на основі нашої незалежності. Один з найважливіших наративів, які треба доносити до людей.
Україна різноманітна і гостинна. В нас є моря, степ, гори, ліси. А українці – щирі люди, якщо до них приходять не зі зброєю, а з добрими думками. Ми маємо показати нашу країну світу. Саме різноманітність та гостинність можуть стати магнітом, що притягне до нас туристів зі всього світу. Але про це треба розповідати, зокрема на міжнародному рівні.
В України є успішне економічне майбутнє. Це і право на власну справу, розбудову свого бізнесу, господарювання на своїй землі, а також вимога до держави встановити чесні правила і не втручатися без необхідності. Ми маємо створити образ чесного і талановитого підприємця, незалежного господаря, який впорядковує і приводить до процвітання свою землю.
Україні потрібні свої наративи. Це фундамент, від якого ми можемо відштовхуватися і рухатися далі. Це – основа основ, від якої можна буде будувати розвиток країни. Це ті меседжі, які кожного дня мають казати вголос всі українські політики у всіх ЗМІ. 🇺🇦
У України як у держави мають бути власні наративи, що резонують із нашою культурною традицією і пов’язані із нашим баченням розвитку країни і себе в цій країні. Взагалі наративи – це сукупність сенсів, подій, ідей, історій. Їх використовують як для пропаганди так і для контрпропаганди. Українські наративи мають постійно бути в інформаційному полі, вони мають постійно озвучуватися українцями, і не лише політиками. Це той символ, до якого має тягнутися кожен українець.
Які наразі в Україні є наративи. На думку одразу спадають два. Україна – європейська держава. Росія – держава-агресор. Об’єднуючи їх отримуємо: Україна – європейська держава, що протистоїть агресору. Українець – захисник. Власної держави, власної оселі, власного побуту.
Які ще наративи нам потрібні. Один з них – це успіх. Те, що пов’язано із реалізацією мрій та планів, які підкріплюють нас, дають оптимізм, сприяють тому, щоб пишатися своєю країною.
Більш детально про свободу. Українці – вільні люди. Ми толерантні, бо поважаємо своє право, і право інших бути самими собою, бути різними, самим визначати як жити. Ми боремося до кінця, коли йдеться про захист нашої свободи. В кожному з нас є частка кіборгів, що стояли до останнього в донецькому аеропорті. Ми сильні тим, що діємо злагоджено і усвідомлюємо спільну справу, інтерес та важливість один для одного.
Ми не дозволяємо нав’язувати нам своєї волі. Один з прикладів, як це працює – перейменування міст та вулиць. 32 роки тому місту, названому на честь сталінського ката Жданова, повернули колишню назву. І сьогодні мало хто взагалі називає Маріуполь Ждановим. Ми викорінили частку номенклатурно-диктаторського минулого з пам’яті українців. Це – відновлення справедливості на основі нашої незалежності. Один з найважливіших наративів, які треба доносити до людей.
Україна різноманітна і гостинна. В нас є моря, степ, гори, ліси. А українці – щирі люди, якщо до них приходять не зі зброєю, а з добрими думками. Ми маємо показати нашу країну світу. Саме різноманітність та гостинність можуть стати магнітом, що притягне до нас туристів зі всього світу. Але про це треба розповідати, зокрема на міжнародному рівні.
В України є успішне економічне майбутнє. Це і право на власну справу, розбудову свого бізнесу, господарювання на своїй землі, а також вимога до держави встановити чесні правила і не втручатися без необхідності. Ми маємо створити образ чесного і талановитого підприємця, незалежного господаря, який впорядковує і приводить до процвітання свою землю.
Україні потрібні свої наративи. Це фундамент, від якого ми можемо відштовхуватися і рухатися далі. Це – основа основ, від якої можна буде будувати розвиток країни. Це ті меседжі, які кожного дня мають казати вголос всі українські політики у всіх ЗМІ. 🇺🇦
🍿🎬 Новини для українського кіно
У Мінюсті зареєстрували наказ МКІП щодо оновлення процедури конкурсного відбору кінопроектів. Він набуде чинності з моменту його публікації в "Офіційному віснику України".
Нагадаю, що йдеться про удосконалену процедуру проведення пітчингів Держкіно. Більш прозору і зрозумілу модель, яку давно обговорювали з представниками індустрії.
Зокрема оновлені правила дозволять більш об’єктивно оцінювати проекти за встановленими критеріями. При Раді з державної підтримки кінематографії буде сформовано експертну комісію з фінансово-економічних питань, а також окремі експертні комісії з урахуванням напрямів конкурсу для детального і професійного опрацювання матеріалів від учасників. Додатково до кожного проекту буде представлена стисла рецензія експерта з обгрунтуванням виставлених балів за кожним критерієм.
Буде також спрощено процедуру подання документів: все можна буде зробити через онлайн-кабінет на сайті Держкіно, який впровадять згодом.
Як результат, більше успішних та якісних українських стрічок, у тому числі й у прокаті. Маємо шанс змінити парадигму з кількості підтриманих фільмів - на якість підтриманих фільмів. А це формування конкурентного ринку з перспективним кінопродуктом.
Знімаймо українське 🙌🏼
У Мінюсті зареєстрували наказ МКІП щодо оновлення процедури конкурсного відбору кінопроектів. Він набуде чинності з моменту його публікації в "Офіційному віснику України".
Нагадаю, що йдеться про удосконалену процедуру проведення пітчингів Держкіно. Більш прозору і зрозумілу модель, яку давно обговорювали з представниками індустрії.
Зокрема оновлені правила дозволять більш об’єктивно оцінювати проекти за встановленими критеріями. При Раді з державної підтримки кінематографії буде сформовано експертну комісію з фінансово-економічних питань, а також окремі експертні комісії з урахуванням напрямів конкурсу для детального і професійного опрацювання матеріалів від учасників. Додатково до кожного проекту буде представлена стисла рецензія експерта з обгрунтуванням виставлених балів за кожним критерієм.
Буде також спрощено процедуру подання документів: все можна буде зробити через онлайн-кабінет на сайті Держкіно, який впровадять згодом.
Як результат, більше успішних та якісних українських стрічок, у тому числі й у прокаті. Маємо шанс змінити парадигму з кількості підтриманих фільмів - на якість підтриманих фільмів. А це формування конкурентного ринку з перспективним кінопродуктом.
Знімаймо українське 🙌🏼