Мрієш читати Платона в оригіналі? Ця пропозиція для тебе
В @plomin триває запис студентів на онлайн-курси:
— давньогрецької
— латини
— санскриту
Впродовж курсу ви не лише вивчатимете граматику та лексику, але й дізнаєтеся більше про історію, релігію та культуру носіїв мов. Опанування мови відбувається на основі класичних і канонічних текстів: від релігійних гімнів до філософських трактатів.
Цікаво дізнатися більше або лишити заявку на пробне заняття? ➡️ Пиши @plomin_ua
В @plomin триває запис студентів на онлайн-курси:
— давньогрецької
— латини
— санскриту
Впродовж курсу ви не лише вивчатимете граматику та лексику, але й дізнаєтеся більше про історію, релігію та культуру носіїв мов. Опанування мови відбувається на основі класичних і канонічних текстів: від релігійних гімнів до філософських трактатів.
Цікаво дізнатися більше або лишити заявку на пробне заняття? ➡️ Пиши @plomin_ua
Чеська громадська організація Асоціація з міжнародних питань (www.amo. cz) у співпраці з Українським інститутом національної пам’яті та Українською асоціацією усної історії оголошує про проведення конкурсу шкільних проєктів для вчителів історії та суспільних дисциплін «ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ В СРСР У ПЕРІОД 1980 — 1991 РОКАХ».
Деталі за посиланням: https://www.science-community.org/uk/node/221456
Деталі за посиланням: https://www.science-community.org/uk/node/221456
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Документальний фільм "Шаман" (Šamaan) (1997 р.) - останній з циклу відео робіт Леннарта Мері. Матеріал до цього фільму був знятий за один день - 16 липень 1977 р. під час зйомок документального фільму "Linnutee tuuled" (Вітри Чумацького шляху). У віддаленому куточку Таймирського автономного округу на березі річки Авам. Леннарту Мері довелося познайомитися зі справжнім нганасанським шаманом Демніме (1913 - 1980), якому в той час було 64 роки. І не тільки познайомитися, але й відобразити на плівку підготовку і виконання шаманського камлання. Звичайно, про появу на радянських екранах "діючого" шамана, а вже тим більше обряду камлання можна було і не мріяти. Тому плівка з настільки рідкісними кадрами довгий час зберігалася як "науковий матеріал". Лише через 20 років, 1997 року Леннарт Мері - тоді вже президент Естонії - закінчив роботу над цим унікальним матеріалом.
Forwarded from 🌿 Лісова Пісня 🌿
#легенди
⚫️ Легенди Чернігівщини: Як умирав відьмак
Жили дід і баба. Жили вони дружно між собою та й з іншими. Як тільки йшли корови на пашу, то дід обов’язково вибіжить у двір. На котру з них гляне — та обов’язково захворіє. Такий у нього був погляд недобрий, що сам іноді не радий був.
Дуже багато він псував людям. Тож його всі ненавиділи. А коли бабка вмерла, то він взагалі сам зостався. А як він помирав, то п’ять днів мучився та ніяк не міг померти.
Прийшов один дядько та й каже, що коли помирають відьмаки, то треба підняти хоч на два цвяшки стелю. Пішов Хуторянів Коля, вийняв два гвіздки, підложив топір і підняв стелю. І лише тоді дід помер.
Записав М. Зінчук у с. Плоскому Носівського р-ну від Перепечай Мотрі Андріївни (1923)
⚫️ Легенди Чернігівщини: Як умирав відьмак
Жили дід і баба. Жили вони дружно між собою та й з іншими. Як тільки йшли корови на пашу, то дід обов’язково вибіжить у двір. На котру з них гляне — та обов’язково захворіє. Такий у нього був погляд недобрий, що сам іноді не радий був.
Дуже багато він псував людям. Тож його всі ненавиділи. А коли бабка вмерла, то він взагалі сам зостався. А як він помирав, то п’ять днів мучився та ніяк не міг померти.
Прийшов один дядько та й каже, що коли помирають відьмаки, то треба підняти хоч на два цвяшки стелю. Пішов Хуторянів Коля, вийняв два гвіздки, підложив топір і підняв стелю. І лише тоді дід помер.
Записав М. Зінчук у с. Плоскому Носівського р-ну від Перепечай Мотрі Андріївни (1923)
Український Вільний Університет запрошує до участі
в міждисциплінарному симпозіумі, присвяченому 100-річчю УВУ, на тему
"Академічна спадщина УВУ: постаті, ідеї, концепції»,
який відбудеться у форматі online 27 жовтня 2021 року".
Упродовж своєї столітньої історії Український Вільний Університет відігравав значну роль в інтелектуальному і культурному житті української діаспори і України. Саме тут формувалися і працювали видатні вчені в різних галузях знання – Олександер Оглоблин і Наталя Полонська-Василенко, Олександр Колесса і Олекса Горбач, Олександер Кульчицький і Володимир Янів, Дмитро Чижевський і Володир Державин, Юрій Старосольський та Володимир Кубійович, Віктор Петров та Ігор Качуровський. Наукова спадщина цих та інших професорів УВУ складає цілу академічну школу, в центрі якої - питання культури, етики і національності. Україна на перехресті епох, цивілізацій та ідеологій, Європи і світу, Сходу і Заходу була і є в центрі наукових дискусій, започаткованих УВУ. Метою наукового симпозіуму є актуалізація академічної спадщини професорів УВУ, її сучасне прочитання та інтеграція в нинішні соціальні, політичні, релігійні та культурні дискурси.
Мова заходу – українська, німецька, англійська.
Короткі тези доповіді (до 1000 знаків) просимо надсилати на адресу sekretariat@ufu-muenchen.de до 30 вересня 2021 р. з поміткою "симпозіум".
в міждисциплінарному симпозіумі, присвяченому 100-річчю УВУ, на тему
"Академічна спадщина УВУ: постаті, ідеї, концепції»,
який відбудеться у форматі online 27 жовтня 2021 року".
Упродовж своєї столітньої історії Український Вільний Університет відігравав значну роль в інтелектуальному і культурному житті української діаспори і України. Саме тут формувалися і працювали видатні вчені в різних галузях знання – Олександер Оглоблин і Наталя Полонська-Василенко, Олександр Колесса і Олекса Горбач, Олександер Кульчицький і Володимир Янів, Дмитро Чижевський і Володир Державин, Юрій Старосольський та Володимир Кубійович, Віктор Петров та Ігор Качуровський. Наукова спадщина цих та інших професорів УВУ складає цілу академічну школу, в центрі якої - питання культури, етики і національності. Україна на перехресті епох, цивілізацій та ідеологій, Європи і світу, Сходу і Заходу була і є в центрі наукових дискусій, започаткованих УВУ. Метою наукового симпозіуму є актуалізація академічної спадщини професорів УВУ, її сучасне прочитання та інтеграція в нинішні соціальні, політичні, релігійні та культурні дискурси.
Мова заходу – українська, німецька, англійська.
Короткі тези доповіді (до 1000 знаків) просимо надсилати на адресу sekretariat@ufu-muenchen.de до 30 вересня 2021 р. з поміткою "симпозіум".
Суфії під час зікру, Іракський Курдистан. Фото від Kaveh Golestan (1950-2003).
Forwarded from Смак сутінок
Озеро Katumajärvi ("озеро каяття") у Гямеенлінні, Фінляндія.
Назва озера нібито походить від інциденту за часів Хрестових походів, коли ряд тавастів (історичний народ і сучасною підгрупою (heimo) фінського народу) був насильно охрещений. Після виходу шведських солдатів люди змусили священика, якого вони захопили, змити хрещення саме у цьому озері.
Це стало чимось традиційним, скасовувати насильні християнські хрещення водою зі священного, для локальних язичницьких вірувань, озера.
Назва озера нібито походить від інциденту за часів Хрестових походів, коли ряд тавастів (історичний народ і сучасною підгрупою (heimo) фінського народу) був насильно охрещений. Після виходу шведських солдатів люди змусили священика, якого вони захопили, змити хрещення саме у цьому озері.
Це стало чимось традиційним, скасовувати насильні християнські хрещення водою зі священного, для локальних язичницьких вірувань, озера.